Негативним впливом розвитку Шенгенської зони на Україну полягає у поглиблення розриву між політичною елітою та рештою суспільства.
Представники елітних верств населення України - власники дипломатичних паспортів (народні депутати, урядовці, дипломати) з 1 січня цього року отримали право безвізового в‘їзду до країн Євросоюзу, які входять до Шенгенської зони. Про це йшлося нині у Києві на засіданні круглого столу з візової проблематики, який організували Центр миру, конверсії та зовнішньої політики за сприяння міжнародного фонду «Відродження».
Експерти Центру відзначили також, що широкі верстви українського населення, які раніше подорожували до сусідніх країн ЄС з метою приватного бізнесу, навчання, відвідин родичів, приватного туризму отримали перешкоду у вигляді нових шенгенських вимог. Більшість з них була змушена відмовитись від поїздок, або ж мінімізувати їх. За даними опитувань, проведених весною і влітку цього року представниками Центру миру і конверсії у містах, де розташовані консульства держав Євросоюзу, розширення Шенгенської зони позитивним чином вплинуло лише на незначний (до двох відсоток) прошарок населення України. більш як дві третини опитаних скаржаться на появу нових проблем, пов‘язаних з необхідністю оформити значну кількість документів, необхідних для подання на шенгенську візу, великі черги біля консульств тощо.
Нагадаю, що 21 грудня 2007 року до Шенгенської консульської зони увійшли західні сусіди України – члени ЄС: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія), Словенія. 1 січня 2008 року набула чинності угода між Україною та Євросоюзом про спрощений візовий режим, яка, як стверджує українська сторона, з боку ЄС виконується не належним чином. За даними Державної прикордонної служби, у першому півріччі цього року (у порівнянні з аналогічним періодом року 2007) кількість українців, які виїхали у країни ЄС – Шенгенську зону – зменшилось утричі.
Богдана Костюк
Джерело інформації: Радіо Свобода
Святкування Дня незалежності України в Брюсселі 24 серпня 2010 року, під час якого українці взяли участь у стародавній та надзвичайно почесній традиції вдягання “Пісяючого хлопчика” (Manneken Pis). Статуетка вже налічує більше 900 костюмів різних народів світу. Український костюм був подарований символу Брюсселя у 2007 році Європейською Асоціацією Українців і тепер зберігається в Королівському музеї під номером 791.
[детальніше]Репортаж телеканалу 1+1 про акцію Європейської Асоціації Українців в Брюсселі - вдягання символу столиці Європейського Союзу Manneken Pis в український козацький костюм.
24 серпня 2010 року.
[детальніше]