У штаб-квартирі НАТО планують участь України в Силах швидкого реагування в 2015–2016 роках. Україна стане першою країною — не-членом НАТО, що бере участь у Силах реагування Альянсу. Це питання ще обговорюватиметься на рівні начальників генеральних штабів України й НАТО 26 січня. У Брюсселі оцінюють це як «значний крок до реалізації військових реформ», які Альянс чекає від Києва на його шляху до статусу кандидата на членство в НАТО.
«Безумовно, це позитивний момент, і якщо це питання буде вирішене на рівні НАТО й українського керівництва, це буде позитивним кроком, — вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. — Це позначиться на кращій підготовці, кращому тренуванні особового складу підрозділів Збройних сил України, які увійдуть до складу Сил швидкого реагування НАТО. Поки що з цього питання тривають переговори. Нагадаю, що Україна бере участь у процесі оцінки й планування сил. Зараз готується близько сорока підрозділів для участі в програмі сил НАТО. Крім того, слід зазначити, що Україна вже давно пропонує свої послуги з надання НАТО своїх можливостей переміщення військ».
«Поки що тривають консультації військових, зрештою це все буде винесено на розгляд Верховної Ради України. Сподіваюся, на цьому не буде поставлено жирний хрест, як це неодноразово траплялося», — зауважує фахівець.
«Щодо впливу на співпрацю з НАТО майбутнього президента можу сказати, що все залежить від політичної відповідальності самого лідера, від того, наскільки йому будуть важливі інтереси України, а не особисті, кланові. Річ у тім, що кожен політик, прийшовши на нове місце, по-новому оцінює свої можливості, свої прагнення, свої інтереси. У принципі, все залежить не лише від НАТО або України. Багато чого залежить від Росії. Зараз у Росії проходять неоднозначні процеси. Як ви знаєте, Україна й Росія є партнерами в ОПК, але свого часу Києву говорили: „Якщо ви вступаєте в НАТО, то навіщо тоді нам такий партнер?” Зараз Росія дедалі частіше звертається в питанні озброєнь саме до членів НАТО. У них співпраця з НАТО глибша й плідніша. А Україна для них виступає як конкурент», — додав Микола Сунгуровський.
Джерело: Центр Разумкова
Святкування Дня незалежності України в Брюсселі 24 серпня 2010 року, під час якого українці взяли участь у стародавній та надзвичайно почесній традиції вдягання “Пісяючого хлопчика” (Manneken Pis). Статуетка вже налічує більше 900 костюмів різних народів світу. Український костюм був подарований символу Брюсселя у 2007 році Європейською Асоціацією Українців і тепер зберігається в Королівському музеї під номером 791.
[детальніше]Репортаж телеканалу 1+1 про акцію Європейської Асоціації Українців в Брюсселі - вдягання символу столиці Європейського Союзу Manneken Pis в український козацький костюм.
24 серпня 2010 року.
[детальніше]