ЄВРО-2012 як труна для іміджу України (Олексій Толкачов)

Хто сказав, що ЄВРО-2012 покращить імідж України? Все може статися якраз навпаки! Україні загрожує міжнародна ганьба. І ніяка Гарнюня зі Спритком не врятують нашу репутацію – про це говорили експерти.

В Національному інституті стратегічних досліджень нещодавно відбувся круглий стіл, під час якого обговорювався міжнародний імідж України. Правильніше сказати, імідж оплакували, оскільки цілком імовірно, що скоро від нього залишаться лише Гарнюня і Спритко.

І ось чому.

Завдяки рекламі України в контексті ЄВРО-2012, в іноземців очікування від країни дещо завищені. Їх закликають «увімкнути Україну», обіцяють, що Україна привітна, сучасна і є частиною Європи. Їм обіцяють сучасні готелі, аеропорти, автобуси та інфраструктуру.

Що ж вони побачать, коли приїдуть в Україну? Розбиті вулиці, скромні та дорогі готелі, похмурих міліціонерів, які англійською і пари слів зв’язати не можуть? Українська реальність жахлива та відразлива.

Цього можемо не помічати ми, українці, які звикли до «свого болота». Та будь-який європеєць, який приїхав до України на пару днів, відразу побачить контраст між «цивілізованим заходом» та «українськими реаліями».

Ось вельми невтішні враження одного з британських футбольних фанатів на ім’я Джонатан, який самостійно відвідав Київ. «У вас воістину навіжене місто. В Британії на буклетах до Євро зображені комфортабельні автобуси. Насправді ж, у вас нерегулярно курсують лише маленькі жовті машинки, в які напихається купа народу… Ніколи не бачив, щоб люди набивалися в транспорт на кшталт «тетрису» і так їхали».

Інший мій знайомий з Бельгії наважився самостійно відвідати Харків. Маршрут Київ-Харків він подолав на «Столичному Експресі», який так трясло, що його закачало. Та далі було ще гірше. Через необізнаність та відсутність квитків в касі, зворотній квиток до Києва він придбав на потяг «Харків-Трускавець», плацкарт… Після нічної дороги в темному, брудному та вонючому вагоні на верхній полиці, він цілий день заливав свій шок дешевою українською горілкою. Чи реально виправити такі враження сяючими стадіонами?

Звісно ж, можливо, українська влада в кращих стахановських традиціях за рік, що лишився, зробить неможливе і «намарафетить» Україну до невпізнання. Можливо, але навряд чи…

Залишається лише сподіватись, що через низькі ціни на українську горілку, чисельні європейські футбольні туристи просто не встигнуть пізнати українську буденщину. А якщо і встигнуть, то мало що згадають після протверезіння.

А туристів буде немало. За даними, які озвучила польська сторона під час круглого столу, Польщу відвідає приблизно мільйон футбольних фанатів. Вони особисто, власними «очима» та власними «ногами», познайомляться з країною, складуть своє враження і поїдуть розповсюджувати його у Європу.

Є підстави, що Польща сподобається туристам. Та чи сподобається так само Україна?

Тепер трішечки цифр.

За даними радника Посольства Польщі в Україні Павла Гембські, видатки Польщі на підготовку до чемпіонату ЄВРО-2012 становитимуть близько 20 млрд. євро. Астрономічна сума! Водночас польська сторона усвідомлює, що пряма матеріальна віддача та економічна вигода від ЄВРО-2012 будуть набагато меншими. Тобто, чемпіонат – це збитковий захід і він себе не окупить!

На що ж розраховують поляки? На те, що головна вигода для країни – не матеріальна. Це покращення іміджу, зростання популярності країни, реклама її туристичного потенціалу і так далі.

Дані по Україні озвучив голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, у 2008 році вартість підготовки України до ЄВРО-2012 оцінювалася в 16 млрд. євро. І це в умовах будівельного буму, коли ціни на будматеріали та робочу силу «зашкалювали». При цьому лише 18% від цієї суми планувалося виділити з державного бюджету.

Станом на 2011 рік, в умовах низьких цін на будматеріали та робочу силу, видатки на підготовку країни до ЄВРО-2012 постійно зростають. При цьому доля державного фінансування підготовчих заходів зросла до 80% замість запланованих 18%!

За прогнозами поляків, теоретично ці капіталовкладення мають окупитися у вигляді покращення іміджу країни. Та от тільки у випадку з «українськими реаліями» слід очікувати на зовсім протилежний результат.

Більшість моїх співбесідників після завершення круглого столу забули про Спритка і Гарнюню. Їх турбувало те, що мільйони європейців завдяки ЄВРО-2012 на власному досвіді дізнаються, що таке Україна. Довгоочікуваний ЄВРО-2012 стане труною для іміджу України. І ніякі символи, гасла та анімаційні герої не полегшать цього враження.

І що після цього робити? Як закликати «Увімкнути Україну»? Як сформувати нашій рідній країні власний позитивний імідж?

Олексій Толкачов, президент Європейської Асоціації Українців